- настрічу
- присл., розм.Те саме, що назустріч.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
настрічу
Смотреть что такое "настрічу" в других словарях:
настрічу — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
настрій — рою, ч. 1) Внутрішній, душевний стан. 2) Напрям думок, інтересів, почуттів і т. ін.; настроєність. 3) Охота, бажання робити що небудь, займатися чимсь. 4) Відносно стійкі емоції, що мають вплив на психічну діяльність. Веселий настрій. Сумний… … Український тлумачний словник
настрѣканъ — (1*) прич. страд. прош. Исцарапанный, исколотый: ˫атъ бы(с) и настреканъ иглою по ч(с)тьному его лицю ПрЮр XIV, 199б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
настрілювати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
настріляний — дієприкметник рідко … Орфографічний словник української мови
настріляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
настрілятися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
настрійний — а, е. Прикм. до настрій … Український тлумачний словник
настрілювати — юю, юєш, недок., настріля/ти і розм., рідко настреля/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Стріляючи, убивати яку небудь кількість (звірів, птахів і т. ін.). 2) розм. Випрошуючи, отримати в якій небудь кількості … Український тлумачний словник
настріляний — розм., рідко настре/ляний, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настріляти, настреляти … Український тлумачний словник
настріляти — див. настрілювати … Український тлумачний словник
